Початок XIX століття ознаменувався для Росії селянським питанням. Олександр I звільнив селян без права на володіння землями і виступив на Польському сеймі. У той же час до влади доходило безліч паперів, які роз’яснювали положення простого народу. Всі ці питання активно обговорювалися в пресі. Почало з’являтися безліч художніх творів, які піднімають гострі проблеми, а разом з тим посилився цензурний нагляд.
Саме у такій обстановці в 1819 році. А. С. Пушкін написав твір «Село». Слід зазначити, що сильний вплив на Олександра Сергійовича в цей період надавав гурток Тургенєва, члени якого виступали проти кріпацтва. Твір з’явився в зошиті поета, коли той перебував у Михайлівському. Він був вражений побутом псковських селян. Н. Тургенєв – один з перших, хто дізнався про вірші, він же розповів про нього свого брата в листі. Н. Тургенєв також написав про «Селі» В’яземському, при цьому зазначив, що Пушкін перебільшив деякі факти з сільського побуту. Н. Тургенєв вважав, що Олександр Сергійович підтримував радикальний підхід до проблеми.
У вірші автор описує прекрасні сільські пейзажі, а потім переходить до розповіді про “вивороті” життя селян. Олександр Сергійович розкрив заборонені теми, тому “Село” не публікували, а передавали в списках. Сучасники поета згадували, що вірші були відомі будь-якій людині, будь він хоч трохи грамотним.
Незабаром віршем зацікавилася влада. Олександр I, почувши про нього, здогадався, що Пушкін реалізував у творі антикріпосницькі ідеї. Імператор наказав Васильчикова знайти і доставити йому список «Села». Для Васильчикова текст вірша дістав Чаадаєв. Після прочитання твору Олександр I передав його автору подяка, назвавши його вірші надихали.
Цікава також історія публікація вірша. Надрукували «Село» тільки після перевірки цензурою і внесення правок. Якщо у 1819 р. твір можна було опублікувати і в оригіналі, так як його схвалив Олександр I, то в 1825 р. з-за руху декабристів обстановка загострилася. Як вже говорилося, Пушкін почав працювати над віршем в Михайлівському, а дописав його в Петербурзі. Корективи вносилися у зміст, але композиція залишилася такою ж, як у початковим задумом.
Твір було дороблено на початку 1820 р., але згоду на публікацію поет дав тільки в 1826 р. Воно побачило світ під назвою «Усамітнення». Завершувалося вірш точками, що натякало на його незавершеність. Тим не менш, Пушкін А. більше не повертався до роботи над цим текстом. Що ж виправив автор? Він вилучив другу частину твору, виправив рядок «порочне двір царів» на «порочне двір Цирцеї» і ще деякі вірші.
Первісна версія твору без цензурних правок була доступна дуже вузькому колу людей. Підтверджується цей факт тим, що Н. Тургенєв цитував «перероблені» вірші. У 1829 р. до друку допустили повне твір (з другою частиною). Пізніші публікації здійснювалися під заголовком «Село».
