У 945 р. під час збору позачергової данини з племен древлян був убитий князь Ігор. Його синові Святославу було близько п’яти років, тому управління державою перейшло в руки вдови Ігоря – княгині Ольги.
До смерті Ігоря Рюриковича про Ользі було відомо тільки те, що вона була родом із Пскова і стала дружиною князя в 903 р. Ставши на чолі Давньої Русі, Ольга придбала широку популярність.
Першим заходом княгині стала легендарна жорстока помста за вбивство чоловіка. Зібравши значне військо (в складі якого був і малолітній Святослав, почав битву кидком списа), Ольга розбила древлян у вирішальному бою. Залишки древлянської армії сховалися в місті Іскоростень. Обложені розуміли, що княгиня буде мститися до кінця, тому приготувалися битися до останньої людини.
Облога не приносила результатів. Тоді, за даними літопису, Ольга вдалася до хитрощів. Вона запросила до себе для переговорів найбільш знатних древлян і порадила їм сісти в спеціально приготовлену човен. Люди княгині мали на руках доставити човен з послами, тим самим надавши їм належне шанування. Посли дійсно були доставлені до ставки Ользі у човні, потім скинуті в яму і живцем закопані.
Жахлива помста не призвела до здачі Іскоростеня. Тоді Ольга заявила, що зніме облогу, отримавши з кожного двору по три голуби і три горобці. Городяни з радістю виконали її веління. Вночі Ольга наказала своїм воїнам прив’язати до птахів пучки соломи і підпалити її. Випущені птахи полетіли до своїх гнізд, в результаті чого загорівся весь місто. Війська увірвалися в Іскоростень, влаштувавши масову різанину. На деревлян була накладена колосальна данину.
Навіть якщо допустити вигадка пізніших літописців, помста Ольги безсумнівно вразила уяву сучасників.
Велика княгиня все-таки увійшла в російську історію не за рахунок своєї жорстокості. У 957 р. вона здійснила подорож в Візантійську імперію і зустрілася з імператором Костянтином Багрянородним. В результаті проведених бесід Ольга виявила бажання прийняти християнство. В Константинополі був проведений урочистий обряд. Руська княгиня отримала при хрещенні християнське ім’я Олена.
Хрещення Ольги мало величезне значення. Вперше правитель язичницької Русі брав монотеїстичну релігію. Точних відомостей не збереглося, але достовірно відомо, що після цього багато представників слов’янської знаті також переходили в християнство. Згодом на приклад Ольги посилався Володимир Святославич, який офіційно запровадив християнство на всій території Стародавньої Русі.
Згідно літопису, войовничий Святослав в принципі був не проти нової релігії, але він не хотів втрачати поваги серед своїх воїнів, більшість яких залишалися язичниками. Тим не менш спадкоємець завжди уважно прислухався до думки своєї матері, визнаючи її мудрість в управлінні державою.
У 964 р. Святослав вирушив у свій перший значний військовий похід проти Хозарського каганату. З цього часу князь самостійно приймав рішення. Почався недовгий період спільного правління Ольги та її сина.
Княгиня Ольга була типовою представницею своєї епохи, над якою нависав закон кровної помсти. Її жорстокість по відношенню до древлян цілком укладається в рамки давньоруських уявлень про справедливість.
Тим значніше виглядає рішення Ольги про прийняття християнства. По суті, цим вона завдала першого удару по позиціях язичництва на Русі. Минуло лише близько 30 років, і колишній язичник Володимир Червоне Сонечко оголосив християнство державною релігією.
