Історичний твір 1682-1725

1682-1725 рр .. — час правління одного з найвідоміших і прославлених російських царів Петра I Олексійовича Романова. Завдяки прорубленному Петром «вікна в Європу» був здійснений небувалий стрибок у розвитку практично всіх сфер державного і суспільного життя.

Правління Петра I ознаменувався цілою низкою широкомасштабних перетворень. В першу чергу була проведена військова реформа, в результаті якої Росія з’явилася потужна армія, і практично з нуля створено військово-морський флот, нічим не поступається кращим європейським зразкам.

Петро I кардинальним чином змінив державний апарат. Замість Боярської Думи у 1711 р. був створений Урядовий Сенат — вищий державний орган. У 1718 р. застарілі на той момент накази були замінені одинадцятьма колегіями.

Реформуванню піддано та адміністративно-територіальний устрій. У 1708 р. Росія була розділена на вісім губерній. В 1719 р. були введені більш дрібні адміністративні одиниці — провінції і дистрикты.

Всі ці заходи були спрямовані на створення чіткого і злагодженого централізованого державного механізму, на чолі якого стояв единодержавный монарх. Однак виникнення величезної бюрократичної системи неминуче вело до всіляких зловживань владою та хабарництву.

«Вінцем» реформ у галузі державного управління стало проголошення у 1721 р. Росії імперією, а Петра I — імператором.

Цар піклувався про розвиток промисловості і торгівлі. При Петрі I виникла велика кількість мануфактур. У Росії промислове розвиток володіло однією характерною особливістю: на мануфактурах застосовувалася праця кріпосних селян, а не найманих робітників.

Держава активно втручалася в економічну сферу, при цьому провідну роль відігравала політика протекціонізму. Відчуваючи гостру потребу в грошових коштах, Петро I вводив державні монополії (на сіль, закордонну торгівлю та ін).

Не менш важливими були реформи в соціальній сфері. У 1714 р. вийшов указ про єдиноспадкування, згідно з яким нерухоме майно дворян могло передаватися тільки старшому спадкоємцю. Тим самим припинялося дроблення земельних володінь.

Дивіться також:  Історичний твір 945-964

У 1722 р. з’явилася відома «Табель про ранги», вводившая на флоті, в армії і громадянської службі 14 чинів або рангів. Просування по кар’єрних сходах було строго регламентовано. «Табель» давала можливість незнатним людям одержати дворянський титул.

В 1720 р. був створений Головний магістрат — установа, що контролює діяльність всіх міських магістратів. Міські жителі були поділені на «регулярних» (великі купці і промисловці) і «нерегулярних» (дрібні торговці і ремісники) громадян, а також «підлих людей».

У 1718 р. відбувся загальний перепис населення, за результатами якої вводилося подушне податкове обкладання (замість подвірного).

Найбільших успіхів Петро I домігся у зовнішній політиці. Його першим завданням стала ліквідація Дикого Поля на півдні. У 1695-1696 рр. цар організував два Азовських походу. Під час другого фортецю Азов була захоплена російськими військами. Петро I хотів продовжити війну з Туреччиною, але не знайшов союзників у Європі і перейшов до боротьби за вихід у Балтійське море.

Під час довгої Північної війни зі Швецією (1700-1721 рр.) одночасно йшло вдосконалення російської армії і флоту, що виразно проявилося в ході військових дій. Принизливої поразки російських військ під Нарвою (1700 р.) призвело до вторгнення Карла ХІІ на Україну. Першим свідченням зрослої мощі російської армії стала перемога у д. Лісовий (1708 р.). У 1709 р. Карл XII був розгромлений під Полтавою. Військові дії переносяться на Балтику. Переконливі перемоги російського флоту при мисі Гангут і при Гренгаме змусили шведів підписати Ништадский світ (1721 р.). До Росії переходила частина Фінляндії, Естляндія і Ліфляндія. Головним підсумком війни стало здобуття виходу до Балтики.

Петро I зіграв видатну роль в російській історії. Практично всі його реформи благотворно позначилися на загальному розвитку країни. Успіхи в зовнішній політиці висунули Росію в число провідних світових держав.

Дивіться також:  Історичний твір 912-945