Історичний твір 1505-1533

1505-1533 рр .. — час правління Василя III Івановича. В цей період відбулася ліквідація останніх уділів, і завершився процес об’єднання російських земель. Василь III став першим російським самодержцем, покончившим зі свавіллям боярства.

Коли Василь III в 1505 р. став великим князем, на Русі залишалося лише два самостійні князівства: Псковское і Рязанське. Хоча незалежність Пскова була формальною, а Рязань не могла проводити самостійну зовнішню політику.

Щодо Псковського князівства великий князь застосував хитрість. У 1508 р. він відправив у Псков князя Й. М. Оболенського, який зовсім не рахувався з думкою віча. Псковичи попросили великого князя дозволити їх конфлікт з намісником. В 1509 р. Василь III запросив найбільш знатних жителів Пскова в Новгород, нібито на суд, і заарештував їх, вимагаючи повного підпорядкування та скасування віча.

Псковичи були змушені прийняти всі умови. У 1510 р. псковський вічовий дзвін був знятий і вивезений до Москви. Великий князь сам приїхав у підкорений Псков і наказав багатьом знатним родинам переселитися на московські землі. Замість них заселялися москвичі. Подібну тактику застосував його батько стосовно Новгорода.

У Василя III залишився єдиний супротивник — князь Рязанський Іван Іванович, який сам пішов на загострення відносин. Він почав вести таємні переговори з кримським ханом Махмет-Гірея. Василь III наказав рязанському князю прибути в Москву і взяв його в полон. Іван Іванович втік і хотів розв’язати війну проти московського князя, але зрозумів всю безглуздість опору і зник у Великому князівстві Литовському. Рязань була підпорядкована Москві.

Подальшим кроком московського князя стало остаточне викорінення роду Дмитра Шемяки. Його єдиним нащадком залишався онук — князь Василь Новгород-Сіверський. У 1523 р. Василь III запросив його до Москви, обіцяючи не чіпати. Шемячич повірив, був арештований і поміщений у в’язницю, де й помер.

Дивіться також:  Історичний твір 1157-1174

Після ліквідації останніх уділів незалежними від Москви залишалися лише землі його братів. У 1518 р. помер бездітний Семен Іванович, до складу Московського князівства повернулася Калуга. Після смерті Дмитра Івановича Жилки, також не мав спадкоємців, до Василю III відійшов Углич. Що залишилися в живих брати володіли лише Дмитровым (Юрій) і Старіцей (Андрій).

Успішно закінчивши процес об’єднання російських земель, Василь III звернувся до західної проблеми: відвоювання територій у Великого князівства Литовського.

Війну з Литвою Василь III почав ще в 1507 р. Сигізмунд I поспішив укласти мирну угоду і визнав за Москвою всі захоплені ще Іваном ІІІ землі.

Військові дії відновилися в 1512 р. Основною метою великого московського князя був Смоленськ. Два штурму міста не принесли результату. Лише після сильного артилерійського обстрілу в 1514 р. Василь III взяв Смоленськ, і посадив у ньому свого намісника.

У вересні того ж року російські війська зазнали серйозної поразки під Оршею, після чого почалося успішне наступ литовської армії. Однак захопити Смоленськ литовці не змогли. Війна приймала затяжний характер.

Практично одночасно з цими подіями кримський хан Махмет-Гірей завоював Казанське ханство. У 1521 р. він подався до Москви. Василь Іванович пообіцяв виплатити данину, і ворожа армія, піддавши околиці розорення, повернула назад.

Кримська загроза спонукала московського князя почати мирні переговори з Литвою. У 1522 р. було підписано перемир’я, згідно з яким Смоленськ залишався за Московським князівством.

При Василя Івановича почався потужний підйом економіки. Князь широко підтримував розвиток торгівлі і ремесел.

Василь III помер у 1533 р. В спадок синові Івану (майбутнього Грозному) він передав потужне, об’єднане Московське князівство, здатне успішно протистояти будь-яким внутрішнім і зовнішнім загрозам.

Дивіться також:  Історичний твір 1796-1801