Історичний твір 1325-1340

1325-1340 — роки великого московського князювання Івана Даниловича Калити. Цей князь вніс величезний внесок у процес посилення Москви і перетворення Московського князівства в центр об’єднання всіх руських земель.

Вступ Івана Калити на політичну арену відбулося у 1319 р., коли його брат Юрій Данилович переїхав на князювання до Новгорода. З цього часу Іван став повновладним господарем Москви. Після смерті Юрія в 1325 р. Калита прийняв титул великого московського князя. Вже через три роки він став володимирським великим князем.

Іван Данилович вмів знаходити спільну мову з монголо-татарами. Він постійно відвідував Орду і користувався прихильністю хана Узбека. Це дозволяло Калиті домагатися посилення Москви, а також захищати своє князівство від спустошливих розорень.

Калита прославився будівництвом нового дубового Кремля. Добре укріплена Москва привертала до себе як бояр, так і просте населення. Територія московського посада швидко збільшувалася, що благотворно позначалося на економічному розвитку міста і князівства в цілому. Велике значення Іван приділяв безпеці населення. При ньому велася серйозна боротьба з численними розбійниками, що позитивно позначалося на розвитку внутрішньої торгівлі.

У перші роки правління Калита зробив дуже далекоглядний вчинок, перевівши митрополичу кафедру з Володимира до Москви. Перенесення духовного центру країни мало величезне значення у процесі піднесення Московського князівства.

Калита домагався посилення Москви будь-якими засобами. У 1327 р. у Твері почалося народне повстання проти монголо-татар, під час якого був убитий ординський посол Чолкан. У повстанні взяв участь тверський князь Олександр Михайлович. Калита відправився в Орду і отримав від Узбека великокнязівський ярлик. В обмін на це він повинен був очолити каральний похід у Твер.

Поки війська Калити розоряли Тверську волость, монголо-татари спустошували інші руські землі. В результаті розграбування уникли тільки Москва і Новгород, дорого откупившийся від ординців. Таким безжальним по відношенню до російським землям способом Іван Калита придбав домінуюче положення серед всіх князів. Виступ проти нього загрожувало суворою карою з боку хана.

Дивіться також:  Історичний твір 1425-1462

Ставши великим князем Володимирським, Іван Калита продовжував посилювати своє становище. Він уклав кілька вигідних династичних шлюбів своїх родичів. Однак головним способом розширення Московського князівства для нього була купівля земель. Це властивість позначилося й на прізвисько Івана («калита» — гаманець).

Іван Калита скуповував села в самих різних місцях і переводив в них своїх людей. Поступово разом з людьми на ці території поширювалася влада і вплив московського князя.

В кінці правління Іван «прославився» ще одним не дуже благородним вчинком. У 1337 р. Олександр Тверській домігся вибачення від хана і повернув своє князівство. Через два роки Калита написав на нього донос. Олександра разом з сином викликали в Орду і там стратили. Московський князь після цього наказав зняти дзвін з тверської церкви св. Спаса і доставити його до Москви. Така акція означала принизливе підкорення Твері Московського князівства.

Оцінка діяльності Івана Калити викликає суперечки. Цей князь домігся небувалого посилення Москви, згодом стала столицею Російської держави. Перетворення Москви в релігійний центр країни сприяло духовному об’єднанню населення. Ці заходи заклали передумови для перемоги в Куликовській битві.

З іншого боку, Іван Калита діяв за принципом «мета виправдовує засоби», знаходячи підтримку у ворогів. Піднесення Москви відбувалося за рахунок розграбування решти руських земель ординцями.