Радянський письменник Борис Польовий став знаменитий завдяки приголомшливому твору – «Повість про справжню людину». Ця книга вважається однією з кращих в повоєнний час. Її секрет у тому, що вона оповідає не тільки про жахи війни, а й про те, скільки сил заховано в звичайному людині, жаждущем вижити і перемогти ворога.
Хто такий справжній чоловік? Відповіді можуть бути різними. Хтось вважає, що це має бути людина винятковий, але ось герой Бориса Польового цілком звичайна людина. Тоді що ж робить його справжнім? Мабуть, варто почати з історії його прототипу. В основі образу головного героя лежить доля цього льотчика за прізвищем Маресьєв. З ним письменник був знайомий особисто. Коли Польовий працював военкором, він брав інтерв’ю у багатьох відважних солдатів, одним з них виявився льотчик-винищувач. Його історія спочатку здавалася гідної поваги, але не була унікальною. Але ось одна деталь вразила письменника до глибини душі – виявилося, що льотчик пережив аварію і тепер літає на протезах!
Головний герой повісті – Олексій Мересьев (автор змінив одну букву в прізвищі прототипу) пережив падіння і змушений був самостійно вибиратися з гущавини лісу. Ситуація ускладнювалася тим, що його ступні були пошкоджені, а навколо таїлися німці.
Перше випробування героя – боротьба з ведмедем. Розбуджена пострілами, голодне тварина шукало прожиток. Письменник показує перемогу людини над звіром, але це вимушений захід з боку героя. Польовий детально описує похмурий ліс, тривожні звуки птахів і відчай тварин – все це не їх вина, а жахливі наслідки війни.
Друге випробування – це дорога до своїх, радянським людям. Герой виживає завдяки звичайному людському якості – почуттю самозбереження, а так само завдяки якості справжньої людини – ідеї особистої відповідальності за народ. Мересьев проповзає повз зруйнованих поселень, полів бою і розуміє, що не може дати ворогові пробратися далі! Він повинен жити, тому що він – важлива бойова одиниця!
Головний герой – приклад справжньої людини, яка дбає не лише про власне виживання, але і про благополуччя народу. Він зміг вижити і навіть повернутися в авіацію, незважаючи на ампутацію обох ніг. Після операції він здійснив ще чимало вильотів і підбив ворожі літаки. Те, що людина з обмеженими фізичними можливостями продовжував здійснювати подвиги, вразило світ!
Але не тільки головний герой є прикладом справжньої людини. Такими можна назвати партизан, якими стали жителі села Плавні. Саме вони виходили изнеможденного Мересьева, віддавали йому останні запаси їжі. Одна жінка навіть принесла йому свою єдину курочку і зварила йому бульйон. Так само справжній чоловік – комісар Воробйов. Він сам, будучи тяжко хворим, допоміг повірити Мересьеву в свої сили і примусив його боротися!
Справжній чоловік не обов’язково повинен бути винятковим, на думку автора, важливо, щоб він думав не тільки про себе, але й допомагав іншим людям.
