До чого веде конфлікт батьків і дітей?

Саме слово «конфлікт» викликає неприємні асоціації: сварки, непорозуміння, зламані долі. Протистояння, дійсно, дуже рідко призводять до чого-небудь хорошого. Конфлікти віддаляють батьків і дітей, зводять між ними стіну нерозуміння, яку дуже важко зруйнувати. Тим не менш, деякі розбіжності з’являються тоді, коли одна зі сторін розуміє, що друга надходить неправильно, що ці вчинки можуть призвести до плачевних наслідків. Якщо не виходить переконати другу сторону в неправоті мирно, конфлікт неминучий. Інша справа, що він рано чи пізно може вирішитися тим, що вбереже кого-то від біди.

Як бачимо, відповідь на питання, до чого веде конфлікт батьків і дітей неоднозначний. Все залежить від причин його виникнення. Побачити обидві сторони медалі допоможуть твори російських письменників. У романі-епопеї «Війна і мир» Л. Н. Толстой відобразив стосунки між різними поколіннями на прикладах сімей Болконских і Ростових. Особливо мені цікаво було спостерігати за першими. Микола Болконський – глава сімейства – вважав, що всі повинні виконувати його вимоги, дотримуючись порядку і в думках, і у вчинках, і в побуті. До дітей він ставився дуже строго. Більш того, герой був упевнений, що може вільно втручатися в особисте життя дітей. Княжу Мар’ю і князя Андрія таке тиск гнітило, але протистояти батька вони не могли із-за особливостей укладу життя епохи.

До чого привели такі відносини батьків та його дітей? Князь Андрій втратив кохану дружину Лізу. Марія ж довго не могла вийти заміж, відчувала себе самотньою і нещасною. Цей приклад показує, що конфлікти між поколіннями відбирають у людей можливість бути щасливими.

Конфлікт між хлопчиком і бабусею показаний у творі А. Астаф’єва «Кінь з рожевою гривою». За масштабами він, звичайно, не зрівняється з попереднім, однак може багато чому навчити читача. Вітя – головний герой твору – дружив з дітьми сусіда Левонтия. Бабуся цю дружбу не схвалювала, бо знала, що вона може призвести до неприємних «пригодами». Якось бабуся попросила Вітьку зібрати суницю на базар, а за це обіцяла привезти пряник, який був зроблений у вигляді коня з рожевою гривою.

Хлопчина подався за ягодами разом з сусідськими хлопцями. Суницю з’їли, а бабусю хлопчик, не без підказки друзів, вирішив обдурити. Обман був розкритий. Бабуся полаяла онука. Вітька зрозумів, що вчинив неправильно. Як помиритися з бабусею підказав дідусь. Урок, отриманий у дитинстві, герой запам’ятав назавжди.

Досвід героя твору А. Астаф’єва показує, що конфлікти виникають не просто так. Кожній стороні важливо вчасно задуматися: «А що я роблю не так?».

Таким чином, конфлікти між батьками і дітьми можуть, як нашкодити їх учасникам, так і навчити їх чогось. Щоб вони приносили користь, потрібно правильно оцінювати ситуацію, в якій виникли розбіжності. Непотрібні конфлікти потрібно якомога раніше гасити.