Чому українську мову називають великим і могутнім?

З легкої руки Івана Сергійовича Тургенєва до російській мові міцно прикріпився фразеологізм «великий і могутній». Така оцінка рідної мови дана Іваном Сергійовичем у відомому вірші в прозі «У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів…». Йому з французького далека, втомленому від жвавості французької мови, видніше були велич і міць російської мови. І все ж чим він великий і могутній?

Якщо розглядати російську мову з точки зору граматики, то він дуже складний і словотвору і синтаксису. Лексика російської мови завантажена синонімами, антонімами, паронимами, омонімами і омофонами настільки, що вивчати його складно не тільки іноземцям, але і самих носіїв мови. Освоєння російської граматики і стилістики на високому рівні — доля небагатьох. Більшість задовольняється середнім рівнем володіння без опанування мовних тонкощів.

Величезний лексичний склад російської мови, з якого пересічний російськомовний застосовує приблизно шосту частину всього словникового запасу мови.

Складність російської мови придатна для вираження складної думки. Тут грає роль і порядок слів, і розділові знаки та інтонація. Російською мовою написано безліч наукових праць.

Крім того, російська мова відрізняється гнучкістю, виразністю. Він співучий, красивий і поетичний. У ньому відбилася вся історія російського народу. Відмітна особливість російської мови — яскрава емоційна забарвленість слів і множинність відтінків значень. У російській мові для кожного стилю викладу використовуються відповідні мовні форми, тобто, наприклад, для книжкового стилю зовсім не годяться просторіччя, їх вживання у даному випадку буде недоречним.

Російською мовою створювалися шедеври поезії і прози. Вся міць і велич нашої мови відображені в творах Державіна, Жуковського, Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, Тютчева, Некрасова, Тургенєва, Толстого, Достоєвського, Чехова, Блоку, Буніна, Ахматової, Цвєтаєвої та ще багатьох гідних представників російської літератури.

Російська мова, дійсно, великий і могутній і було дано великому народові. І святий обов’язок цього народу зберегти свою мову в чистоті, не засмічувати сленгом, іноземними словами, жаргонизмами, поповнювати мову гідним матеріалом. Адже зберегти і збагатити рідну мову — зберегти і збагатити національну культуру.