Історія – не тільки захоплюючі розповіді про війни, подвиги і відкриття, але і прекрасний учитель. Не дивно, що інтерес до історії свого народу передається від покоління до покоління. Джерелами, які зберігають інформацію про минуле, є не тільки підручники, але і пам’ятники літератури. Одним з найбільш відомих вітчизняних пам’яток є «Повість тимчасових років»
Літопис Нестора – енциклопедія Стародавньої Русі. У ній зібрані легенди, перекази, притчі, житія. Її сторінки зберегли для нас і «Сказання про бєлгородському киселі». Цей твір викликає інтерес читачів різних епох. І це стосується не тільки російського народу, але й інших слов’янських народів. У чому ж секрет «довгого життя» твори?
В «Сказанні…» Нестор розповів про події, віддалених від нього майже на сторіччя. Вже перші рядки твору відправляють читача в часи правління Володимира (997 р.). Ми дізнаємося, що князь пішов на війну, залишивши місто практично без захисту. Цей епізод показує фатальну помилку, натякаючи на те, що не можна допускати її повторення. Про це уроці повинні пам’ятати правителі всіх епох.
Після розповіді про загальні події Нестор описує те, що діється в обложеному місті. У цій частині «Сказання про бєлгородському киселі» можна дізнатися про побут русичів. Він дуже відрізняється від сучасного укладу, тому читачеві цікаво «зануритися» у світ наших предків. Наприклад, в цьому епізоді дізнаємося, що важливі питання русичі вирішували на віче – збори старійшин і городян. Далі можна прочитати про звичної для них їжі. Цю частину розповіді потрібно читати зі словником, так як не всі назви їжі та посуду зрозумілі для сучасної людини.
Нарешті, не залишає байдужим і сам сюжет. Нам описувані події здаються зовсім незвичайними. Автор постійно тримає читача в напрузі. Спочатку ми переживаємо за обложених городян, а потім серце завмирає від інтриги, як же старець врятує ціле місто за допомогою зерна і меду. В кінці знову інтрига: чи повірять печеніги русичам.
Також твір виділяється на тлі сучасної літератури стилістикою. Навіть у його перекладах збереглися особливості мови наших предків. Привертає увагу і синтаксична будова тексту. Воно незвично для нашого слуху, але вражає стрункою ритміко-мелодійної організацією.
Але головна, на мою думку, особливість «Сказання про бєлгородському киселі» – актуальна для всіх часів проблематика. Вона не дозволяє згаснути вогнику читацького інтересу, хоч її й важко помітити, не замислюючись про те, що приховане між рядків твору. В нехитрому оповіданні Нестор підняв проблеми любові до Батьківщини, взаємодопомоги та відповідальності за народ. Крім того, він показав, що не можна опускати руки завчасно. Навіть із самої складної ситуації можна знайти вихід, якщо проявити кмітливість.
Секрет «довголіття» «Сказання про бєлгородському киселі» не тільки в його сюжеті, описах народного побуту, але й у художньому оформленні, яке дозволяє відчути фольклорну душу народу.
