Чи згодні Ви з твердженням Плавта: «Людина людині — вовк»?

Давньоримський комедіограф Плавт у своїй комедії «Осли» висловив думку, що «людина людині – вовк». Означає крилатий вислів егоїзм суспільства, ворожнечу, то є всі моральні вади.

Кожна людина хоч раз у житті зраджував, обманював чи ставив свої інтереси вище за інших. Ще з дитинства батьки вчать своїх дітей не довіряти незнайомим, чекати небезпеки і удару в спину звідусіль. Особливо зараз, у світі, де правлять гроші і споживацтво, дуже складно залишатися благородним і чесним.

Проте письменники підтримували абсолютно протилежну точку зору. Вони свято вірили в те, що людина людині — друг, і цю позицію відстоювали у своїх творах, стверджуючи, що людина без товариства інших людей – ніхто.

Ларра з «Старої Ізергіль» був переконаний, що всі люди – це суперники і вороги, тому що він був самозакоханим егоїстом, хотів тільки одержувати блага і не давати нічого взамін. Таке вороже ставлення до суспільства вплинуло на цього негативного героя: він не зміг жити далі, тому що соціум тяготил його.

Письменники 19 століття активно піднімали тему «зайвої людини», який повставав проти суспільства, намагався змінити його, не вірив у інших людей і остерігався їх. Прикладом такої людини, безсумнівно, є герой повісті Тургенєва «Батьки і діти».

Базарів – представник модного течії нігілізму, який заперечує всі звичаї, що склалися століттями. Він не затребуваний у суспільстві, самотній, саме з-за цього і настає його смерть не тільки фізична, але й духовна.

Показуючи можливі варіанти розвитку подій у житті поза суспільства, автори класичних творів показували всю нікчемність такого життя. Вони не підтримували своїх «зайвих героїв», робили їх негативними персонажами. Той же Розкольників з роману Ф. М. Достоєвського «Злочин і покарання» намагався протистояти суспільству, коли скоїв вбивство. І тільки завдяки покаяння і віру, добрим відносинам з Сонечкою, які витягли його з ями зла, він встав на шлях істинний.

Дивіться також:  Чому суспільство має допомагати знедоленим?

Я частково згоден, що «людина людині — вовк». У сучасному світі залишилося дуже мало людей, які готові безкорисливо допомагати, не йти по головах, намагаючись добитися висот і заробити якомога більше матеріальних благ. Тільки література вселяє надію на альтруїзм, пропагуючи добрі людські стосунки між людьми.