Бородинська битва (аналіз епізоду вірша Лермонтова «Бородіно»)

Бородинська битва – центр вірші М. Ю. Лермонтова «Бородіно». Поет подає битву так, щоб читач побачив усе очима її учасника: розповідь вкладений в уста старого воїна, який є і ліричним героєм твору. Опис займає чотири строфи. Щоб підігріти інтерес читача, поет починає епізод коротким просторечным вигуком: «Ну був за день!». Потім відразу ж переходить до розповіді про зіткнення.

Наступ противника Михайло Юрійович описує у фольклорному дусі, порівнюючи французів з хмарами. Картеч наскільки налякала ворога, що той рушив на редут російських всією своєю силою. І улани, драгуни на конях – «всі побували тут». Розпал бою описаний у вірші за допомогою метафор і порівнянь: «носилися прапори, як тіні», «картеч верещала». Як бачимо, М. Ю. Лермонтов звертає особливу увагу на звуки війни. І це не дивно, адже вони назавжди залишилися в пам’яті бійців як суперечливий символ смерті і перемоги над ворогом.

Про масштаби битви красномовно говорять метафора «рука бійців колоти втомилася» і гіпербола «гора кривавих тіл». Навіть про таких страшних речах старий солдат розповідає холоднокровно, адже, побувавши в пеклі бою, він усвідомив, що по-іншому перемогу не здобудеш.

В одному з семистиший ліричний герой з гордістю вигукує, що в цьому бою ворог дізнався, що таке рукопашний бій. У цій художньої деталі ховається натяк на слабке обмундирування російської армії. І в той же час автор доводить, що це не перешкода, якщо солдати дали клятву вірності Батьківщині.

Після короткого ліричного відступу Лермонтов М. знову повертається до бою. Він акцентує увагу на потужності зіткнення, передає напругу солдатів: «земля тряслася – як наші грудей». На якийсь момент картина бою втратила чіткі межі, так як все змішалося в одну купу. Зброї теж не вщухали, їх звучання тепер нагадувало протяжне завивання.

Дивіться також:  Порівняльна характеристика Печоріна і Бели

Кривавий день підійшов до кінця. Можна тільки уявити, як змучилися солдати, але їх рішення стояти до кінця було непохитним. Мабуть, французи оцінили свої втрати і зрозуміли, що противника в цей раз не перемогти. Вони вирішили здатися, що поет описує дуже лаконічно – всього двома рядками. Росіяни закінчили бій не радістю, а підрахунком поранених. В останній строфі ліричний герой говорить: «Небагато повернулися з поля». Ця фраза дає можливість уявити масштаби втрат.

Художнє оформлення епізоду, що описує Бородинскую битву, відрізняється від опису ночі перед нею. У ньому набагато більше засобів художньої виразності, хоч розповідь в обох епізодах ведеться від одного і того ж людини. Автор використовує метафори, порівняння гіперболу, щоб показати фізичну й емоційне напруження на полі. У деяких рядках поет відступає від відтворення бою і переходить до оціночних міркувань. Це тільки підкреслює атмосферу, яка панувала на Бородінському полі. Інтонація також гармонійно доповнює картини, допомагає розставити акценти.