Аналіз вірші Цвєтаєвої «Йдеш, на мене схожий…»

Марину Цвєтаєву вважають однією з найяскравіших поетес в російській літературі. Вона прищепила читачам якусь жіночність, образність, романтичність, непередбачуваність. Її творчі роботи були наповнені любов’ю і світлом.

Однією з найбільш знаменитих творчих робіт Цвєтаєвої є вірш «Йдеш, на мене схожий…». Воно було написано в 1913 році.

При першому прочитанні вірша «Йдеш, на мене схожий…» воно може здатися дуже дивним, адже представляє собою монолог Марини Цвєтаєвої, яка вже померла. Поетеса звертається до читача з потойбічного світу.

У даній віршованій роботі Цвєтаєва спробувала подивитися майбутнє і уявити свою могилу. Поетеса хотіла закінчити свій земний шлях на старому кладовищі, на якому росте найсмачніша суниця. Також навколо вона представляла свої улюблені польові квіти.

У своєму монолозі вона звертається до випадкового перехожого, який, як і вона колись, бродить по старому кладовищу, насолоджуючись тишею і вдивляючись у потерті таблички.

Цвєтаєва звертається до перехожого і просить його відчувати себе вільно та не вимушено, адже він ще живий і повинен цінувати кожну секунду життя.

Потім поетеса говорить, що «сама любила сміятися, коли не можна». Цим вона підкреслює той факт, що потрібно слідувати за покликом серця і не визнавати умовностей, що жила вона по-справжньому, випробувавши всі почуття від любові до ненависті.

Вірш «Йдеш, на мене схожий…» є глибоко філософським, адже відображає ставлення Цвєтаєвої до життя і смерті. Поетеса вважала, що життя потрібно прожити яскраво і насичено. Смерть не може бути приводом для смутку та печалі. Людина не вмирає, він переходить у інший світ. Смерть, як і життя, є неминучою. Тому не треба стояти «понуро, опустивши голову на груди». Все в цьому світі закономірно і підкоряється законам природи.

Дивіться також:  Аналіз вірші Цвєтаєвої «Молитва»

Не дивлячись ні на що, вірш «Йдеш, на мене схожий…» наповнене світлом і радістю. Поетеса трохи заздрить майбутньому поколінню, але в теж час усвідомлює, що життя не безкінечне.

Марина Цвєтаєва закінчила своє життя самогубством, знайшовши спокій у світі, де немає підлості і зради, заздрості і брехні.