Аналіз вірші Цвєтаєвої «Імя твоє — птах в руці… »

Серед усіх поетів і письменників, які оточували Марину Цвєтаєву під час її творчого світанку, вона підтримувала лише віршовані роботи А. Блоку. Його римовані твори викликали у неї захват. Вона неодноразово помічала, що вірші Блоку немов послані понад і написані під впливом неземної сили. Інших же товаришів по творчості Цвєтаєвої просто не сприймала серйозно.

Поетеса ніколи відверто не говорила про ті почуття, які відчуває по відношенню до Олександра Блоку. Звичайно, жінка неодноразово відвідувала його літературні вечори, безвідривно спостерігала за поетом, за його жестами, звичками та поведінкою. І це не дивно, адже Блок мав незвичайну чарівність. У нього закохувалися жінки того часу. Однак Цвєтаєва не могла уявити себе в любовних відносинах з цією людиною. Він був для неї натхненням.

Своєму кумиру Цвєтаєва презентувала один з циклів своїх творчих робіт. У 1916 році світ дізнається сенс вірша «Ім’я твоє — птах в руці …».

Прочитавши цю роботу, читач може повною мірою зрозуміти і відчути все те, що відчувала поетеса. Вона порівнює його ім’я з птицею, яку можна потримати в руці. Вона неодноразово промовляє ті заповітні і бажані п’ять букв, з яких раніше складалася прізвище Блоку. Цвєтаєва вихваляє поета, вона не може уявити його поруч з собою, в любовному зв’язку.

Далі, читач може замінити невелику слабкість поетеси, яка все-таки пише про те, що ім’я поета – наче поцілунок в очі. Однак такий настрій у римованих рядках овіяне прохолодою. Адже Марина Цвєтаєва відносить Блоку до ідеалів, які не можуть існувати в природі, а значить, він якось пов’язаний з потойбічним простором.

Навіть після смерті поета, Цвєтаєва відносила його до людини – загадки. В якійсь мірі, вона обожествляла Олександра Блока, тому, не сміла ставити своє ім’я нарівні з ним. Поетеса так часто засинала з невеликим сборничком віршів Блоку.

Дивіться також:  Аналіз вірші Цвєтаєвої «Молитва»

У своїй роботі вона пише про те, що з ім’ям поета сон її так глибоко і так спокійний. Він був перед нею, і вони спілкувалися. Цвєтаєва замислювалася над справжньою духовною зв’язком, яка могла існувати між нею і її кумиром. Проте, це були домисли захопленої жінки і не більше. Адже Цвєтаєву і Блоку розділяли сотні і десятки кілометрів. А зустрічі поетів відбувалися дуже рідко.