Аналіз вірші Симонова «Батьківщина»

Костянтин Симонов написав вірш «Батьківщина» в період Великої Вітчизняної війни, в 1941 році. Поет пройшов весь фронт в якості кореспондента, побував у багатьох країнах: Болгарії, Румунії, Польщі. У 1942 році письменник отримує звання старшого комісара, потім полковника. Він навчився цінувати своє життя, бути вірним і відданим своїй батьківщині, відчув, що таке любити свою рідну землю по-справжньому.

У вірші «Жди мене, і я повернуся» автор сказав про найважливіше, що може захистити солдатів від смерті – про безцінною віру в них. Дружини, матері, діти повинні вірно і віддано чекати своїх батьків, чоловіків з війни, молитися за них кожну вільну хвилину.

Основна тема твору – велика і могутня Родина, вірш належить до патріотичної лірики. Симонов каже про великий зв’язку з народом і великої любові до нього. Автор вказує на територіальні межі держави, яке стосується трьох великих океанів. Велика батьківщина, заради якої люди йдуть на війну, яку захищають від ворогів, противоставляется малій Батьківщині: це той шматочок землі, який ти вперше побачив своїми очима.

Пригадуючи про неї, автор говорить про далекій дорозі за ліском, про речонке, про піщаному березі. Все, що залишилося далеко, але заради повернення до цього слід боротися за велику Батьківщину. Автор у алегорическо-гіперболічній формі говорить: можна голодувати і холоднішати, але ці три берези нікому не можна віддати. Таким чином, автор говорить про те, що захищати Батьківщину – велика справа на благо всього народу. Як воювати за батьківщину і як берегти її в тилу, — особиста справа кожного.

Епітети, які Симонов вживає у тексті, часто гіперболічні: Батьківщина – непереможна, широка, горда. Автор вказує на її широкі територіальні межі. Для додання вірша художності використовуються метафори, анафори. Всі стилістичні засоби, використовувані автором, необхідні для того, щоб зробити текст максимально легким для сприйняття, а склад простим.

Дивіться також:  Аналіз вірші Симонова «Той найдовший день у році...»

Твір має кільцеву композицію. Використовується віршований розмір – ямб, твір складається з катренів, рядки в яких римуються перехресно. Вірш мають особливу ритміку і стилістику, саме тому вірш звучить свіжо і цікаво.

Таким чином, Костянтин Симонов хотів показати, що Батьківщина, і мала, і велика, дуже важлива. Ми повинні розуміти, наскільки важко солдатам на фронті, боротися з ворогами, саме тому слід вірити у свій народ, вірити в те, що настане той чудовий момент, коли буде мир на всій землі, і солдати повернуться додому. Важливо сподіватися на те, що це відбудеться незабаром, і завжди пам’ятати, заради чого люди ідуть на війну. Симонов каже про те, що за батьківщину можна йти на смерть, але п’ядь своєї малої батьківщини віддавати просто так ворогові не можна. Зберігайте любов у своїх серцях, тоді і війна не страшна. Моліться за тих, хто захищає батьківщину, кожну хвилину. Симонов залучає громадськість щирістю своїх творів.