Аналіз вірша Тютчева «Неохоче і несміливо»

У творчості Федора Тютчева дуже багато робіт, які присвячені пейзажній ліриці. Поет надзвичайно захоплювався тим, що відбувалося навколо нього. На його думку, матеріальні блага порівняно з почуттями і відчуттями абсолютно нікчемні. Поет неодноразово твердить про те, що необхідно озиратися навколо, розглядати все, що відбувається, не упускаючи жодного моменту.

Одним з природних явищ, яке викликало захоплення і натхнення поета, була гроза. Поет порівнює її з молодістю, зі свободою. Він говорить про те, що гроза може принести очищення. Саме з цієї причини, воістину проникливий і чутлива людина бачить в цьому природному явищі щось чарівне, своєрідне і неминуче.

Спостерігаючи за наближенням грози, Тютчев пише свій вірш «Неохоче і несміливо». Природа завмерла. Вона в очікуванні. Читач представляє все те, про що пише автор. Пориви теплого вітру, виставлена напоказ з-за хмар сонце, «принахмурившаяся» земля. Тютчев талановито передає звуки грози, яка незабаром проллє мільйони і тисячі крапель на землю.

Після фрази «трохи за хмарою прогриміло» читач може уявити собі звуки грому, яскраві гуркіт блискавки. Однак вони не віщують лиха. Природа абсолютно не боїться того, що буде відбуватися далі. Навпаки, в передчутті дощу, пшениця зеленіє, немов висловлюючи свою радість майбутньої події.

Особливе місце у вірші автор відводить блискавки. Він яскраво описує її явище. Вона чи то б розрізає небо, створюючи в очах людей неймовірну, фантастичну картину. Тютчев порівнює яскраві спалахи на небі з першими провісниками наближення грози. Краплі, що падають з неба, стають все важче і важче. Вони немов проводять прибирання на випаленій і выпаленной сонцем землі. Пил зникає з поля. Гуркіт грому стають все слышнее. Вони грізно підганяють грозу, однак та наближається неспішно, зовсім не поспішаючи.

Дивіться також:  Аналіз вірша Тютчева «Альпи»

У цей час автор спостерігає за сонцем. Воно ховається за хмарою і просто лише стежить за тим, що відбувається. Самотній промінь сонця, який видніється з-за хмари, нагадує про те, що гроза не вічна. Незабаром вона завершиться, і денне світило знову повернеться на своє попереднє місце, і буде затоплювати обновившуюся землю теплом.