Аналіз вірша Тютчева «Неман»

Більшість робіт Федора Тютчева були наповнені надзвичайною ліричністю і плавністю. Він рідко писав про війни, про історичні події, які коли-то потрясали землю.

На своєму творчому шляху, з-під його пера вийшла у світ робота «Неман». І присвячена вона була французькому воєначальнику – Наполеонові. Його успіхами, його чудовими планами Федір Тютчев неодноразово захоплювався. Однак, перебуваючи на державній службі, він не міг відкрито про це заявляти і тримав язик за зубами.

Віршована робота «Неман» вперше оголює завісу авторських почуттів, де поет виявляє захоплення і захват про діяльність цього полководця.

Що стало поштовхом до написання даного творіння? Тривала і складна поїздка автора з Польщі в Росію. Під час шляху, Тютчеву доводилося дуже часто робити зупинки і розташовуватися на нічліг у всіляких місцях. Саме під час однієї з таких зупинок поет почув дивовижну історію про те, як французьке військо, завдяки стратегіям великого полководця, змогло перейти бурхливу річку Німан. За лічені години, воїни спорудили пересувний міст, який і доставив всіх їх в цілості і неушкодженості на іншу сторону. Про цю перемогу Наполеона історія замовчувала, адже говорити про подвиги полководця було не пристойно.

Тютчев надзвичайно зацікавився тією історією і провів власне розслідування, яке і породило вірш «Неман». Поет з усією силою свого таланту описав бурхливу водну стихію. Однак набагато більше уваги він приділили саме військам, які впевнено і переможно пересувалися по переправі. А самого Наполеона він підіймав, наче бога, який пролітав над військом і всіляко контролював відбувається процес.

У своєму листі, який автор надсилав дружині, Тютчев вказав, кого ж саме він присвячує свою роботу. Проте широкій публіці став відомий цей факт вже після його смерті.