Аналіз вірша Тютчева «Безсоння»

Тютчев Ф. більше відомий як майстер пейзажної лірики, але вірші поета, що розкривають філософські мотиви не менш цікаві. У цьому пласті лірики Федір Іванович показав своє бачення проблем, які хвилюють людей сотні років. Твір «Безсоння» було написано в 1829 р., коли його автор вже встиг реалізувати себе в кар’єрі та літератури, створив сім’ю. Здавалося б, чоловік повинен був жити щасливо і безтурботно, однак він задавався питаннями про швидкоплинність людського життя, її істинному сенсі. Над ними він розмірковує в аналізованому творі.

Тема «Безсоння» – нічні роздуми про життя. Автор показує, що нічний час – сама благодатна пора для осмислення людського буття. Він стверджує, що життя швидкоплинне, а людина часто відчуває себе самотньою на «краю землі».

У центрі аналізованого вірші ліричний герой, предавшийся своїм думкам. Він насмілюється говорити від імені всього покоління, тому мова у віршах ведеться від першої особи множини.

У перших рядках з’являється традиційний образ-символ часу – годинник. Вони одноманітним боєм порушують млосну тишу ночі. Ліричному героєві здається, що годинник розмовляють з ним. Їх «мову» чужий для людей, але зрозумілий кожному. Герой впевнений, що кожен з нас хоч раз «слухав» голос ночі. Її мова викликає у людини змішані почуття, тому Тютчев називає глас «пророчо-прощальним».

У нічний всесвітньої тиші думки людини змінюються. Він відчуває себе покинутим в осиротілого світі. Автор вірша «Безсоння», мабуть, не раз перебував у такому стані, так як передає його дуже точно. Він стверджує, що вночі всім «думається», що над світом панує Рок.

Темний час доби часто змушує нас прокручувати в голові картини свого минулого. Ліричний герой зізнається, що в такі моменти всі прожиті дні бліднуть і віддаляються, а разом з ними віддаляються друзі. Таким чином, автор поступово підводить читача до проблеми швидкоплинності життя. Ліричний герой віршів спостерігає, як між його сучасниками розквітає «молоде плем’я». Його ж покоління поступово змітається часом. Він прекрасно розуміє, що скоро про них згадуватимуть лише на поховальному обряді.

Дивіться також:  Аналіз вірша Тютчева «Лебідь»

«Безсоння» поділяється на смислові частини. У першій автор розповідає про годинники, які підштовхують до подальших роздумів, ліричний герой починає розплутувати клубок своїх думок. У другій частині подано роздуми про самотність, швидкоплинності життя та зміні поколінь. Формально вірш складається з шести катренів з перехресною римою. Написані рядки четырехстопным ямбом.

Щоб повністю розкрити тему і реалізувати ідею віршів Ф. В. Тютчев використовує художні засоби. Переважають у тексті метафори: «ночі повість», «глухі часу стенанья», «світ осиротілий», «наше життя стоїть перед нами». Також автор вплітає в текст епітети – «одноманітний бій», «пророчо-прощальний голос», «чарівний Рок», «плем’я молоде» і порівняння – «виразний…, як совість», життя, «як привид». Атмосферу ночі Федір Іванович передає за допомогою гіперболи «всесвітнє мовчання».