Аналіз вірша Твардовського «Снігу потемніють сині…»

Зміна пір року дуже часто цікавила творчих особистостей та поетів. Адже саме в ці моменти природа проявляє себе в зовсім інших образах, оновлюється або ж навпаки, в’яне, вносить зміни в наші життя і долі.

Прихід весни – це прекрасне явище, яке створює на душі стан щастя. Весна несе в собі нове життя, вона просочує свіжим подихом все навколо. Помічає такі чудові зміни в природі і талановитий поет А.с Твардовський. Підтвердженням того є його віршована робота «Снігу потемніють сині …».

В її тексті автор описує кожну дрібницю, кожну непримітну деталь, яка пов’язана зі зміною часу року. Зима потихеньку відступає! Сніг малими темпами зникає з доріг, оголюючи вологу і чорну землю. Вона нагадує авторові вени, які розташовуються на людських руках. Вже зовсім скоро за ним потече цілющий струмочок талої води і збудить все навколо себе.

У даній віршованій роботі, А. Твардовський закладає ідею не лише зміни часів року. Читач простежує думка про те, що людське життя, точно так само, як і природа, може оновлюватися і в’янути. Тільки ось у природі цей процес відбувається щорічно, а ось в людському житті лише один раз. На зміну старому поколінню приходить нове. Старі залишають землю для того, щоб звільнити місце молодим, взрослеющим, ще зовсім недосвідченим хлопцям. Як і зима зустрічається з весною, так і літні люди спостерігають за веселими дітлахами. Незабаром, і холодна пора, і старенькі жителі підуть на задній план, поступаючись дорогу світла і молодості.

На думку автора, така циклічність є закономірним процесом, і засмучуватися з цього приводу абсолютно не варто. Потрібно лише цінувати кожну мить свого життя, насолоджуватися кожним її подією і приймати все, як належне.

Дивіться також:  Аналіз вірша Твардовського «На дні мого життя...»