Аналіз вірша Толстого «Де гнуться над болотом лози…»

У літературній творчості Олексія Толстого нерідко зустрічаються вірші – балади, які були присвячені різним тематикам. З-під талановитої руки поета у світ вийшли такі балади, як «Садко», «Ілля Муромець», «Василь Шибанов». Всі вони були наділені змістом, кожне слово, кожний знак мав важливе значення.

Надзвичайно цікавою ідеєю наповнена і балада «Де гнуться над болотом лози…». Вчитуючись у невелику рифмованную роботу, читач дізнається про те, як спритні, хитрі бабки намагаються заманити допитливого хлопчика у воду. Поки мати маленького героя занурилася в міцний сон, бабки наспівують забавну пісеньку, захоплюючи, інтригуючи допитливе дитя.

Ця балада не має ніякої розв’язки. Вірш залишається відкритим. Читач так і не знає, що ж буде далі з цим хлопчиськом? Встигне чи мама врятувати його з темного виру?

Дана тематика і стиль написання були навіяні автору роботами німецьких поетів, таких як Гете і Гейне. І літературні твори цих талановитих людей мали невтішну кінцівку. Головні герої римованих строф гинули.

Вивчаючи творчість Олексія Толстого, літературні критики з’ясували, що балада «Де гнуться над болотом лози…» мала продовження. Насправді, хлопчисько пішов за бабками, зайшовши у воду, і занурився на темне дно, де його вже чекали чорні раки. Ось таким був первісний вигляд цієї балади. Але в процесі роботи над нею, Толстой вирішив опустити настільки сумні подробиці, залишивши свою роботу без закінчення.

Кожен з нас, читачів, може обмірковувати подальший хід подій, які могли наздогнати натхненного хлопчика. Використовуючи літературні прийоми, Олексій Костянтинович вміло перетворює казкові деталі в досить реалістичні події, які захоплюють читачів, які створюють інтригу і особливий інтерес до розв’язки.

Дивіться також:  Образ Анни Монс в романі Толстого «Петро Перший»