Аналіз вірша Сологуба «Під черемхою квітучої»

Вірші Ф. Сологуба вражають своєю складною простотою. Здається, сенс рядків лежить на поверхні, але потрібно «пошукати» глибше, щоб дійсно пізнати душу автора. Така особливість творчості продиктована не тільки натурою письменника, але і його захопленням символізмом. Вірш «Під черемхою квітучої» було написано Федором Кузьмичем в 1884 році, тобто на сході творчої зорі поета.

Тема аналізованого вірша – краса літнього дня, молодості і любові. Автор стверджує, що навіть у банальних повсякденних речах можна знайти гарне і приємне, потрібно лише навчитися відчувати деталі.

Головний образ твору – ліричний герой, під яким, втім, слід розуміти самого автора. Вірш написано від першої особи, являє собою элегичное опис спекотного липневого дня. На початку вірша Ф. Сологуб створює лаконічну пейзажну замальовку, зображуючи квітучу черемшину посеред літньої спеки. У пейзажі нічого зайвого, все інше і так домальовується в уяві читача. На такому тлі ми і зустрічаємо ліричного героя.

Поступово увага автора, ліричного героя, а разом з ними і читача, переміщається на квіти вероніки. Це повзе рослина з квітами блакитного кольору. Не даремно автор вибирає квіти небесного кольору. Блакитний – символ ніжності і щастя. У вірші він поєднується з білим кольором (квітуча черемха), який символізує чистоту і невинність.

Ліричний герой не може втриматися і зриває стеблинка. Він наскільки захоплений красою, що цілує листочки. Але під губами рослина нагадує вже лікоть «дівочої руки». Якщо розглядати вірш Ф. Сологуба «Під черемхою квітучо» крізь призму символізму, можна припустити, що автор мовою символів зображує побачення з дівчиною, яка переростає в інтимну близькість. У слов’янському фольклорі дуже поширене зображення того, як хлопець зриває квітку. Під цією дією розуміється позбавлення невинності дівчини.

Дивіться також:  Аналіз вірша Сологуба «Чортові гойдалки»

Образи аналізованого вірша створюються за допомогою художніх засобів. Стежки також допомагають донести до читача ідею. У кожній строфі автор використовує епітети: «черемха цвіте», «вероніка повзе», «повзуче стебло», листочки «ніжні», лікоть «дівочий». Метафор і порівнянь у тексті набагато менше, вони лише доповнюють картину: «на небі чи на землі … я зірвав повзуче стебло», «немов я припав губами до ліктя дівочої руки». Також Ф. Сологуб використовує символи, про які вже йшлося в аналізі. Є в тексті і одна художня деталь: «покриті волосками».

Композиція вірша проста, що надає легкості оповідання. Твір складається з трьох катренів з перехресною римою. Кожен наступний куплет є продовженням попереднього. Віршований розмір – хорей з пиррихием.

Вірш Ф. Сологуба «Під черемхою квітучо» – зразок любовної символистической лірики, який дозволяє відкрити для себе світлу сторону поета, ще не поглинену декадансом.