Аналіз вірша Сологуба «Недотикомка сіра…»

Вірш «Недотикомка сіра» Федір Сологуб написав у 1899 р. В цей період письменник працював над романом «Дрібний біс», який вперше опублікував у 1905 році. У «Дрібному бісі» також є образ якоїсь недотыкомки, тому дослідники кажуть, що вірш тісно пов’язаний з сюжетом роману.

Слово «недотикомка» – авторський неологізм Федора Сологуба. За значенням воно близько до лексеме «недоторка», але в романі і вірші дозволяє символічне значення чогось, що не має чіткої форми, контурів, що не можна впіймати. У «Дрібному бісі» Ардальону Борисычу Передонову є галюцинація, яку Ф. Сологуб і назвав недотыкомкой.

Тема вірша – боротьба людини з невідомою істотою. Автор доводить, що людина завжди може розраховувати на допомогу в боротьбі зі злими силами. Помічника треба шукати всередині себе.

У вірші «Недотикомка сіра…» є три ключових образу. Головний з них – ліричний герой. «Недотикомка сіра» і «таємничий друг» знаходяться біля ліричного героя. Вірш написано від першої особи, що наближає читача до героя. Останній зізнається, що навколо нього постійно «в’ється» недотикомка. Він здогадується, що це саме «Хвацько» креслить «погибельний коло». Ліричного героя турбує не стільки те, сіра сутність може вбити його, скільки те, що вона буде «лаятися над прахом».

Потворне сіре істота, здається, дражнить героя підступною усмішкою і «присядкою зыбкою». Його сили потроху вичерпуються, тому чоловік змушений звернутися до «таємничого одному». Автор не розповідає, кого має на увазі під цією маскою. Про це читач може лише здогадуватися з описів. Сила «друга» ліричного героя в «чарах», «удари» і «заповітним словом». Можна припустити, що цей «один» – сам Господь же світла сторона героя. У будь-якому випадку під образами «недотыкомки» і «таємного друга» ховаються дві вічні сторони буття – добра і зла.

Дивіться також:  Аналіз вірша Сологуба «Про смерть! Я — твій. Всюди бачу...»

Образи твору «Недотикомка сіра» і протистояння між ними утворюються за допомогою художніх засобів. Головну роль відіграють епітети: недотикомка «сіра», «єхидна», «підступна посмішка», «присядка хитка», «чарівні чари», «туга панихидная». Картина доповнюється метафора: «то не Лихо ль зі мною очертится; «погибельний коло». Художні засоби привертають увагу негативним, похмурим відтінком, що допомагає відобразити переживання ліричного героя і загальний настрій вірша.

Також автор використовує у своєму творі аллитерации, накопичуючи в деяких рядках приголосні «в», «л», «с»: «все навколо мене в’ється так крутиться, не Хвацько ль зі мною очертится», «истомила присядкою зыбкою». Цей прийом створює гнітюче враження.

Твір Ф. Сологуба «Недотикомка сіра…» складається з чотирьох катренів, в яких римуються лише друга та третя сходинки. Перша і четверта рядка римою не пов’язані, але це зовсім не псує ритмічний малюнок. Віршований розмір – анапест. Він уповільнює ритм вірша, робить емоційний фон твору більш виразною.