Аналіз вірша Сологуба «Доля»

Вірш Ф. Сологуба «Доля» («Народився син у бідняка…») вийшло з-під пера в грудні 1889 року. Опубліковано воно було через 7 років, у 1896 р. Перед публікацією вірш було скорочено: 7 чотиривіршів залишилося 4. У варіанті для публікації забралися тільки деякі деталі, але сюжет залишився таким же. Враховуючи біографію Ф. Сологуба, «Долю» можна вважати автобіографічним твором. Вірш можна відноситься до сюжетної ліриці.

Тема аналізованого вірша – народження дитини в бідній родині й подальша доля людини. Автор показує, що доля залежить від того, в яких умови народилася людина. Ф. Сологуб стверджує, що ми не можемо впливати на те, що визначено потойбічними силами.

Головний образ твору «Доля» – новонароджений. Ліричний герой у цьому вірші виступає в якості спостерігача і оповідача, він повністю зливається з автором. Другорядні персонажі – повитуха і «стара зла». У першому чотиривірші Ф. Сологуб розповідає, як у сім’ї бідняка народився син. Це, здавалося б, радісна подія автор подає в похмурому світлі.

В хату відразу ж після народження входить стара. Вона має страхітливий вигляд: «зла», з «кістлявими» «потворними» руками і «сивими патлами». Спочатку здається, що це сама смерть, адже схожий образ зустрічається і в слов’янському фольклорі. Напруга зростає, коли стара підходить до хлопчика. Виявляється, вона не збирається забирати малюка, лише стосується його щічки рукою і шепоче невиразні слова. Ця деталь допомагає читачеві здогадатися, що новонародженого відвідала сама доля.

Наслідки легкого дотику описуються в останньому катрені: таємні слова старої збулися, і людина, підвладний їй, так і не зазнав у житті щастя. Дотик залишило «темний знак», який і відганяв все світле.

Чому до дитини прийшла кістлява стара, а не добра фея, як це буває в казках? Все просто. Дитина народилася в сім’ї бідняка, його доля вирішена його походженням. Таке уявлення склалося у свідомості Ф. Сологуба під тиском обставин його життя. Він сам був з незаможної селянської родини, його батько помер рано, тому добувати «шматок хліба» і щастя було дуже складно.

Дивіться також:  Аналіз вірша Сологуба «Недотикомка сіра...»

Інструментом для створення образів твору служать художні засоби. Автор використовує метафори, створюючи основний каркас вірша: «у хату увійшла стара зла» (про долю), «минули роки своєї чредою», «веління таємних слів», «щастя, радість і любов від знака темного бігли». Виразності портретів і подій додають епітети: «кістлява», «потворна» рука, «невиразні слова». В останній строфі використовується антитеза: «смуток» – «щастя, радість і кохання».

Композиція твору проста. Воно складається з чотирьох катренів, що продовжують один одного. Останнє чотиривірш розставляє всі крапки над «і», змушує читача подумати про сказане. Ф. Сологуб використовує перехресне риму, віршовий розмір – ямб з пиррихием.

Вірш «Доля» розкриває наболілу для автора тему, дозволяє читачеві зрозуміти, як автор ставиться до життя.