Аналіз вірша Пушкіна «З Пиндемонти»

Віршована робота «З Пиндемонти» входила в один із циклів віршованих робіт Олександра Пушкіна, який іменувався каменоостровским. Інші роботи даного циклу мали релігійну спрямованість. Це ж вірш не містить жодної згадки про християнство.

Багато літератори вважають, що роботи Пушкіна з цього циклу були вершиною його творчості, справжнім досягненням великого поета.

На самому початку, віршована робота мала іншу назву «Alfred Musset», однак, автор бажав, щоб вона була віддана в публікацію і надрукована в літературних джерелах. Тому, Олександр Сергійович змінює назву свого творіння, використовуючи ім’я іншого італійського поета.

Віршована робота поділяється на дві частини. І вони, ніби протиставлені одна одній. У першій частині заперечуються політичні інститути, знецінюються соціальні ролі. Друга частина розкриває думка автора про те, що ні за яких обставин не варто приклоняться перед торжествуючої владою.

Пушкін робить акцент на те, що у кожної людини є повноцінне право на свободу, як духовну, так і фізичну. І це право ніхто не може відняти, заборонити. Кожен громадянин повинен відчувати себе особистістю – потрібною і важливою. Ось в цьому і полягає справжнє щастя.

Проводячи аналіз цього вірша, можна помітити якісь античні нотки, якими наповнені римовані рядки. Пушкін пише про справжню свободу, про можливість любити і насолоджуватися мистецтвом. Спілкування з природою стоїть на першому місці. Такі ж ідеї пропагував у своїй творчості і Горацій – давньоримський поет. Цікавлячись творчими творами цього великого майстра, Олександр Сергійович нерідко використовував деякі деталі і у своїх віршованих роботах. Так сталося і в «З Пиндемонти».

Дивіться також:  Моральна проблематика повісті Пушкіна «Станційний доглядач»