Аналіз вірша Пастернака «Визначення поезії»

Вірш «Визначення поезії» відноситься до раннього періоду творчості Б. Пастернаку, який відрізняється оригінальними метафорами, символами, з’єднує в собі риси символізму та футуризму, має легкий філософський підтекст. Тим не менш, авторська думка не ховається за стежками і читач відразу розуміє, що хотів сказати поет.

Тема вірша «Визначення поезії» – спроба пояснити складне явище мистецтва, знайти його витоки. Автор доводить, що поезію можна визначити сухими термінами зі словника, адже вона – порив душі, натхнення природи і всесвіту.

У центрі добутку – ліричний герой, який намагається дати визначення поетичному мистецтву. Але він не шукає відповідь в бібліотеці, не запитує у «розумних» мужів. Герой покладається на свої спостереження, вважає, що поезія – це «свист», «клацання крижинок», «сльози всесвіту в лопатках». Для пояснень він збирає вічні звуки і образи, які асоціюються з поезією. Ліричний герой натякає, що вона є сплетінням старого, вічного і нового: «Це — з пультів і з флейт — Figaro // Скидається градом на грядку».

Багато поети акцентують на тому, що найкраща пора для створення шедеврів, що йдуть від серця – ніч. І Пастернак не виняток. Він в один голос з ліричним героєм стверджує, що поезія – «Все, що ночі важливо знайти». Але відшукати це – півсправи, потрібно ще донести «зірку» (метафоричну назву поезії) іншим.

В останніх рядках за допомогою метафори відтворюється життя поетів-сучасників Б. Пастернаку. Ліричний герой натякає на те, що твори сучасних авторів повинні реготати наперекір усім негараздам, але навіть це їм не під силу, адже всесвіт глуха. Під образом всесвіту автор приховує суспільство і влада.

Поезію можна вважати самостійним чином вірша. Її визначення присвячуються два катрена. Протягом усього вірша створюється враження, що поезія – це прекрасний сад з солов’ями і флейтами, який є сполучною ланкою між людством та всесвітом, космосом.

Дивіться також:  Аналіз вірша Пастернака «Анни Ахматової»

Кожна рядок твір «Визначення поезії» – оригінальний художній засіб. Поет використовує метафори (перші два куплети; «небосхил завалився ольхою»), епітети (глибокі доньї; тремтливі, мокрі долоні), символи (зірка, всесвіт). Вірш написаний так, що сенс тропів можна зрозуміти тільки з цілісного тексту.

Вірш складається з чотирьох катренів з перехресною римою, віршовий розмір – чотиристопний хорей. У деяких катренах здається, що поет не сильно дбає про точності рими, набагато важливіше для нього – передати сенс. Особливість вірша – тісний зв’язок заголовка та основного тексту: без назви дуже складно визначити, про що йде мова. Тим не менш, сухе назву «Визначення поезії» контрастує з соковитими рядками твору.

Вірш Б. Пастернаку «Визначення поезії» – нове, цікаве бачення поетичного мистецтва, що поєднує в собі художнє і філософське начало.