Аналіз вірша Пастернака «Гетсиманський сад»

Романом «Доктор Живаго» Борис Пастернак присвятив близько десяти років свого творчого життя. В останньому, заключному розділі читач може ознайомитися з низкою поетичних віршів, які були створені і написані від імені автора.

Головний герой роману відчуває життєву драму, пов’язану з особистістю християнина. Юрій Живаго ніяк не міг вплинути на хід історії, на протягом навколишнього життя. Тому, він намагався внести свою ідею про розуміння навколишньої дійсності, про християнське існування.

Вірш «Гетсиманський сад» описує образ Ісуса Христа, який приходив молитися в Гетсиманський сад разом зі своїми учнями. Саме в цьому місці його і заарештували.

В інших віршованих роботах, герой також неодноразово згадував про головних, ключових моментах в історії життя Христа.

Дана робота пов’язана і з іншими літературними творами Доктора Живаго. Так, наприклад, у вірші «Гамлет» присутній образ чаші, який схожий з життєвою стежкою ліричного героя. А в «Гефсиманському саду» чаша уособлюється з самопожертвою, з мучеництвом для спокутування гріхів.

Робота Бориса Пастернака має важливе значення, а також виконує чималу роль. Вірш «Гетсиманський сад» завершує роман «Доктор Живаго», замикає розуміння євангельського мікроциклу і стає останньою роботою в зошиті Юрія Живаго.

У своєму чудовому романі автор намагається проаналізувати суть кожного людського життя. Пастернак неодноразово згадує про те, що зло завжди буде переможеним і покараним, а смерті можна уникнути шляхом воскресіння.

Дивіться також:  Аналіз вірша Пастернака «Імпровізація»