Аналіз вірша Некрасова «Гарячі листа»

Особисте життя Миколи Олексійовича Некрасова не можна назвати щасливою. Будучи тільки починаючим поетом, він закохався в дружину відомого письменника – в Авдотью Панаеву. Та жінка відповіла йому взаємністю. У двох закоханих людей навіть народився син, однак, він не вижив. Літератори вважають, що саме ця подія і дало тріщину у відносинах Некрасова і Панаєвої.

На тлі емоційних хвилювань, поет складає вірш «Гарячі листи». З їх тексту можна зрозуміти одне – автор розриває відносини, він підводить під ними межу. Звичайно, це рішення дається йому нелегко. Проте, спостерігати за тим, як Авдотья спалює любовні листи, не надаючи йому ніякого значення, поет не може. Адже вони були написані за велінням серця!

Подумки, Некрасов готовий розпрощатися з Панаєвої. Він вдивляється в тліючі листи і розмірковує, щирим був текст, написаний в них.

Такий легковажний вчинок Авдотьї наводить на підозри про те, що його кохана охолола почуттями. Микола Олексійович розуміє, що більше не потрібен цій жінці. Звичайно, останній, прощальний розмова між ними ще не відбувся. Однак, та рука, яка писала ніжні любовні рядка, тепер зі злістю їх спалює.

Ще більше лякає поета факт поведінки коханої. Вона абсолютно не прислухається до його прохань і знищує те, що було так дорого. Це говорить про те, що Панаєва абсолютно спокійно готова розірвати, стерти все, що народилося колись між люблячими серцями.

Некрасов ще не усвідомлює, наскільки важким буде розставання, завершення такої красивої і романтичної історії. Проте він розуміє його неминучість.

Останні рядки говорять про божевільну, і навіть фатальний вчинок, кроці! Він охоплює і жорстоке печіння листів, і припинення відносин, яке залишить на серці поета невиліковну рану.

Дивіться також:  Аналіз вірша Некрасова «Помру я скоро. Жалюгідне спадщину...»