Аналіз вірша Маяковського «Послухайте!»

Не дивлячись на досить різкі і складні в розумінні вірш Ст. Маяковського, він володів ранимою і чуттєвої душі. А всі ті прийоми, вирази і словосполучення, які він кидав суспільству у своїх віршованих роботах, були лише засобом захисту від жорстокого світу.

В його творчості, в 1914 році виникло якесь вірш–звернення, в рядках якого Маяковський все-таки намагається достукатися до оточуючих. Він пише про те, що якщо зірки запалюють, значить, вони комусь потрібні. У даний вираз автор вкладає свою ідею. Він говорить про те, що якщо популярність поезії та віршованих робіт посилилася і збільшилася в першій половині ХХ століття, значить, це комусь потрібно.

Маяковський намагається зрозуміти, чи є однодумці у його творчих робіт, цікавлять сучасність його віршовані рядки. У міркуваннях автора, читач звертає увагу на думку про те, що кожна людина – це зірка, у якої свій життєвий шлях і своє призначення. Автор намагається сказати, що дуже важливо в житті бути для кого-то потрібне. І паралельно з цим твердженням, Маяковський Ст. замислюється: «А чи потрібно його творчість людям, чи є від нього користь?».

У віршованій роботі «Послухайте!», гармонійно переплітаються трагізм і ліризм. Вчитуючись між рядків, читач бачить сумнів автора в правильності обраного шляху. Поет думає про те, що заняття землероба або звичайного трудяги були б корисніше суспільству. Але, такі самокритичні думки досить велика рідкість для поета. Адже він, не приховуючи того, вважав себе генієм літературної творчості. І він зовсім не соромився це стверджувати відкрито для оточуючих.

Однак, якщо така думка все-таки зародилася у такого твердого та досить різкого людини, значить в його душі не все так просто. Автор дійсно схвильований питанням про те, а чи є на землі хоч одна людина, якій потрібно його творчість? Багато віршів відомого автора наповнені самотністю і нерозумінням. Саме у своїй роботі «Послухайте!», Маяковський ст. намагається зрозуміти суть і призначення своєї особистості, як поета і письменника.

Дивіться також:  Аналіз вірша Маяковського «Розмова з фінінспектором про поезію»