Микола Олексійович Клюєв був вихідцем із простої сільської родини. Він народився в селі Коштуги, Олонецкой губернії. Поета не дарма вважають представником новокрестьянского течії в російській літературі 20 століття, адже центром його творчості стала проста сільська хата, яка мала магічні властивості. Клюєв ні коли не забував свого коріння, він пишався тим, що народився і виріс у простій сільській родині, тим, що йому пощастило пізнати цінність простого «мужицького» виховання і сприйняття дійсності.
У 1912 році Клюєв пише вірш «Ви обіцяли нам сади…». Літературні критики вважають, що це була відповідь на вірш Бальмонта «Звідти». У своїй літературній роботі Клюєв виступив затятим супротивником символізму. Він вважав, що символісти, зокрема Бальмонт, обманювали читачів, що насправді не існує описаних ними райських куточків. Ті, хто відгукнувся на їхній заклик, побачили лише чуму, каліцтва, вбивства, голод, розпуста.
У своєму творі «Ви обіцяли нам сади…» поет використовує антитезу «Ми» – «Ви». «Ми» – поети з народу, ті, хто виріс на землі, кого вигодували «ущелин надра» і «допоміжного дощами небосхил». «Ви» – поети-символісти, ті, хто намагався відвести своїх читачів зі світу реальних подій в світ марень і мрій.
Клюєв наголошує, що світ, створений символістами, не реальний. Він не може врятувати людину від проблем. В кінцевому підсумку «облетів ваш сад візерунковий» і «струмки отрутою потекли». Навпаки, представники новокрестьянского течії покликані показати всю ілюзорність і абсурдність обіцянок символістів.
Поет звертає увагу на те, що очистити людину може лише сила, яка йде з надр землі. Себе і поетів, що творили у подібному ключі, Клюєв порівнює з «валунами» і «сивим кедрами».
Думка про силу «сільського світу», про «мужицком» виховання, про первозданності природи Клюєв проведе червоною лінією через багато свої твори.
