Аналіз вірша Фета «Шепіт, боязке подих…»

Творчість Афанасія Фета просто переповнене роботами, які наскрізь пронизані романтизмом. Він вважається одним з найпопулярніших поетів, які творили в цьому напрям. Проте сам автор не ставив собі за мету створення віршів, які наповнені романтикою. За його переконанням, життя людини нерозривно пов’язана з природою, саме тому, пейзажна лірика була основою, без якої існування наповнене сірими фарбами.

Літературні критики стверджували, що Афанасій Фет, в один з періодів своєї творчості, відчував сильні почуття любові саме до природи, а не до прекрасним жінкам. Віршована робота «Шепіт, боязке подих …» є яскравим тому підтвердженням.

Воно було написано вже у зрілому, свідомому віці, коли Афанасій Фет став приділяти більше своєї уваги саме чарівним пейзажам, а не любовним почуттям. Читач спостерігає за чарівним моментом, коли ніч змінюється днем. Чути перший відгук солов’я, який пробуджує все навколо. Нічний морок зникає, а гра тіней переплітається у дивовижні візерунки і стає схожа на павутиння.

У даному вірші кілька особливостей. По-перше, в ньому немає дієслів. Всі іменники, які використані в римованих рядках, задають особливий темп і ритм. По-друге, кожна строфа говорить про конкретному діянні, яке вже закінчено. Це дозволяє кожному читачеві використовувати свою уяву і створювати в ньому живі, яскраві картини.

Незважаючи на майстерно складені рядка, віршована робота обрушила на себе масу критики і невдоволення. Її вважали безликої і незакінченою. Адже поетам того часу була незвична робота, в якій потрібно було все додумувати самостійно. А деякі особи з кола поета розкритикували «Шепіт, боязке дихання …» із-за присутності в ньому частинок інтимної лірики. А вона була під забороною в XIX столітті. Але, все це в минулому.

Дивіться також:  Аналіз вірша Фета «Сяяла ніч. Місяцем був повний сад»

На сьогоднішній день дана робота належить до однієї з найромантичніших, найбільш вишуканих і витончених поезії Афанасія Фета.