Аналіз вірша Фета «Перший конвалія»

Віршовані роботи Афанасія Фета мають одну особливість. Вони наскрізь пронизані ніжністю, витонченістю, романтизмом. Поет надзвичайно любив природу. Він обожнював все те, що його оточує. І прості природні явища, і найдрібніші зміни, які відбуваються навколо, приносили йому задоволення.

Досить часто автор віршованих рядків робив неживі предмети і образи живими. За допомогою пера він вдихав у них життя. Однією з таких робіт можна назвати «Перший конвалія».

Справа ранньою весною, коли Фет перебуває у заміській поїздці і спостерігає за прекрасними пейзажами лісу, який тільки почав прокидатися від зимової сплячки. У римованих рядках конвалія стає символом прийдешньої весни. Поет спостерігає і захоплюється тим, як у природі все продумано і бездоганно. Він відчуває те тепло, яке виходить від перших сонячних променів, адже тепер вони дійсно здатні прогріти землю.

У розуміння автора, проліски, які з’являються в березні, свідчать про те, що зима збирається відступати. А ось перші конвалії символізують прихід весни, остаточне і безповоротне.

У своїх ліричних віршах, Афанасій Фет нерідко використовує метафору. Тільки з’явився конвалія, крихкий та тонкий, поет порівнює з дівою, зовсім юною і недосвідченою. Однак сила життя кипить всередині і рветься вперед, на волю.

У цих рядках читач бачить натхнення квітки і перетворення його на дівчину. Думаю, Фет ще раз хотів підкреслити взаємозв’язок людини і природи, їх гармонію.

В останніх рядках, автор вирішив зробити трохи сумний, проте, життєвий висновок. Життя для всіх нас однакова. Не варто витрачати його на дрібниці, на тяжкі роздуми. Слід насолоджуватись кожним днем і все, що він нам приносить.

Дивіться також:  Аналіз вірша Фета «Сяяла ніч. Місяцем був повний сад»