Вірш Валерія Брюсова «Творчість» було написано 1 березня 1985 року. Цей твір можна віднести до раннього періоду творчості поета.
На перший погляд «Творчість» досить складне і не зрозуміле твір. Читаючи його рядки не зрозуміло, що саме хотів сказати автор, кому воно адресоване. Обороти і вирази, які використовуються у вірші («фіолетові руки», «емалеві стіни», «місяць оголений»), змушують задуматися, а чи був автор у свідомості, коли писав свій твір? Багато сучасники Брюсова так і не зрозуміли сенсу це творчої роботи. Але зараз ми можемо проаналізувати і, можливо, зрозуміти, чому автор створив таке дивне вірш.
Якщо звернутися до історії, і поглянути яким було мистецтво на зламі століть, то стає зрозумілим, що вірш Брюсова «Творчість» не таке вже й дивне. Якщо згадати творіння Шагала і Пікассо, то мистецтво на зламі століть не буде здаватися таким абсурдним і безглуздим. У той час необхідно було щось нове, незвідане, а від того і не зрозуміле.
Не варто забувати і той факт, що Брюсов був родоначальником російського символізму. Одного разу він сказав, що символізм це поезія натяків.
Своїм віршем «Творчість» Валерій Брюсов намагався донести до нас стан автора в момент роботи над майбутнім твором. Читаючи вірш, ми немов проходимо шлях від початку («тень несозданных созданий») до завершального етапу («таємниці створених створінь») роботи над твором мистецтва. Але на цьому шлях не закінчується. Валерій Брюсов вважає, що мистецтво не можна осягнути повністю, воно не має меж і рамок.
