Аналіз вірша Брюсова «Хмари»

На початку свого творчого шляху Валерій Брюсов був захоплений пейзажною лірикою. Його ранні твори виконані в кращих традиціях російського класицизму. В них ми можемо знайти риси притаманні творчості Некрасова і Фета. Вірш «Хмари», яке Брюсов написав у 1895 році, є яскравим прикладом пейзажної лірики поета.

Однією з головних особливостей ранніх творів Брюсова є наділення різних явищ і предметів рисами живої істоти. Так, у вірші «Хмари» поет спочатку порівнює хмари з живими істотами, які «поставили вітрила», а потім з «білими турами», які вирушили в своє щоденне плавання по безмежним просторам небосхилу.

Варто відзначити, що Брюсов захоплювався цим видовищем і був готовий годинами спостерігати за ним. Крім того, поет зазначає, що він не самотній у своєму захопленні, що сотні, а може й тисячі людей, також захоплено спостерігають за неквапливим рухом хмар. Також Брюсов зазначає, що такий рух хмар не безглуздо, кожне хмара відіграє певну роль у житті людини.

Ми, спостерігаючи і захоплюючись бігом хмар, можемо сміливо припустити, що там можлива інша життя, що інші істоти також спостерігають за нами, як ми за ними. Крім того, Валерій Брюсов дотримувався думки, що у світі, крім людини, існують вищі сили, які допомагають нам, уберігаючи від хаосу і хвилювань. Тобто, автор визнавав, що людина не є вищим творінням матінки-природи. Саме тому він закликав нас до спостереження і вивчення інших природних явищ.

Також Валерій Брюсов замислюється над темою самотності і безпорадності простої людини. Поет мріє і вірить в те, що існують вищі сили, які неодмінно втрутяться в його життя і підкажуть правильну дорогу. Брюсов розуміє, що реалізувати задумане, швидше за все, не в силах, тому й звертається до всевишнього, не знаючи, чи відгукнеться він. Тим не менш, ця віра надає впевненість у своїх силах.

Дивіться також:  Проблематика і стиль творів Брюсова