Аналіз вірша Бродського «Я памятник спорудив собі інший…»

Вірш «Я пам’ятник спорудив собі інший!..» вийшло з-під пера І. Бродського в 1962 році. Вже в 22-річному віці поет висловлював бунтарство проти ідеологічної дійсності, глибоко усвідомлював своє життя та життя оточуючих. Аналізований вірш – алюзія на твір А. С. Пушкіна «Я пам’ятник спорудив собі нерукотворний». Тим не менш, «Я» Бродського в даному вірші не стирається, навпаки звучить сильніше.

Тема твору «Я пам’ятник спорудив собі інший!..» – ставлення до «ганебного сторіччя» і власного життя. Автор показує, як обставини життя, в тому числі і диктуються суспільним ладом, можуть спустошувати розум і руйнувати людину. Крім того, цим віршем В. Бродський доводить наскільки важливо залишатися самим собою за будь-яких обставин.

Центральним образом твору є ліричний герой, який зливається з автором, виражаючи його позицію. Вже в перших рядках відображається ставлення ліричного героя і автора до його епоху, яку той називає «ганебною століттям» і повертається до неї спиною. Обличчям він стає тільки до щирому почуттю – любові, хоч і втраченою. Ліричний герой висловлює відраза до напівправди, показуючи їй сідниці. Але, незважаючи на всі обставини, він зберігає почуття власної гідності.

Ліричний герой акцентує на тому, що він не буде змінювати себе, якою б «ландшафт» не оточував його. Єдиний, перед ким він вибачається і кому виливає душу – Муза. Їй він зізнається, що розум його «як решето». З таких рядків легко зрозуміти: серце поета болить за батьківщину, заплутану мережами ідеології. Цікаво, що його уява «споруджує» гіпсовий бюст, а не гранітний або мармуровий монумент. Таким чином, він підкреслює, що є одним з багатьох. Якщо ж зруйнують його гіпсовий бюст в «країні великий», він тільки заплаче, звертаючись до небес. В останніх рядках В. Бродський натякає на тиск з боку радянської влади.

Ідея вірша реалізується за допомогою художніх засобів: метафор («ганебне століття», «втома піднесла», «струменем води вдарю в небеса»), порівняння («розум мій тепер, як решето…). Він не говорить про своїй батьківщині прямо, використовуючи перифразу, називає її «великою країною», ніж проявляє іронію. Незважаючи на високий рівень емоційного фону, інтонаційний малюнок спокійний, без вигуків і питань. За допомогою такого прийому автор підкреслює свою велич, вміння підніматися над обставинами.

Привертає увагу композиція вірша «Я пам’ятник спорудив собі інший!». Воно складається з 5 куплетів з різною кількістю рядків: моностих, два катрена, рядки, одне шестистишие і одне пятистишие. Моностих відображає ключову думку, римується з першим рядком наступної строфи. Рима у вірші паралельна, віршовий розмір – ямб з пиррихием.

Вірш І. Бродського «Я пам’ятник спорудив собі інший!..» дивує «зрілістю» думки, особливо якщо враховувати, в якому віці воно написано. Рядках, написаних у молодості, поет не зраджував до кінця життя, зберігаючи своє «Я» незалежно від впливів зовнішнього світу.