Аналіз вірша Баратинським «Зневіреність»

У підлітковому віці, Євгену Баратынскому випала можливість вчитися в пажеському корпусі. Однак, за його численне хуліганство, він був виключений з даного навчального закладу. Потім, батьки віддали його на військову службу, якій хлопець також був не радий. Проте звання унтер–офіцера він все-таки отримав.

Після цього, Баратинський перетворюється на молодого чоловіка, який знімав квартиру зі своїм другом Дельвігом. На той час він прозивав себе справжнім серцеїдом. Баратынскому подобалося закохувати в себе дам, а потім розривати з ними відносини. Представниці прекрасної статі були в жахливому подиві від таких вчинків.

У 1821 році Євген пише віршовану роботу «Зневіреність», однак здогадатися, кому вона була присвячена досить важко. Адже молоді роки створили безліч любовних відносин між поетом і прекрасними дівчатами.

Творча робота «Зневіреність» — це звернення до невідомої пані. Баратинський намагається порозумітися у тому, що він зовсім перестав вірити в любов.

Що стало поштовхом до написання такого вірша досі невідомо. Критики припускають, що це могла бути серйозна сварка, яка сильно зачепила самолюбство автора. Можливо, обраниця дуже холодно вела себе, і Євген вирішив зупинити, розірвати такі стосунки. Баратинський розчарований в таких почуттях, він вважав неприпустимим таке ставлення до своєї персони.

Він просить кохану не повертатися, не пробуджувати душевну тугу. Дама, якій присвячено вірш, сподівалася на примирення, вона зробила крок на зустріч. Однак Євген припинив такі відносини. Його самолюбство розквітло, адже кохана намагалася залагодити сварку. Тільки було вже пізно. Молодий чоловік попрощався з любов’ю, перестав відчувати ніжні почуття. Він відкидає кохану, але робить це м’яко і гідно.

Дивіться також:  Аналіз вірша Баратинським «Весна, весна! як повітря чисте!...»