Аналіз вірша Баратинським «Весна, весна! як повітря чисте!…»

Одним з найбільш захоплених, найбільш емоційних віршів Е. Баратинським є робота «Весна, весна! як повітря чисте».

Дане творіння належить до пейзажної лірики. У рядках свого вірша автор вітає початок, прихід весни. Він радіє всьому, що відбувається навколо. Природа оживає. А разом з нею відроджується душа ліричного героя.

Автор порівнює душу з птицею, яка стрімко піднімається в небо, з ожилим струмочком, який прокинувся після зимової сплячки.

Ознаки настання весни викликають надзвичайну радість у ліричного героя. З’являється надія на краще, адже все навколо змінюється, оновлюється.

Завдяки вживанню численних дієслів, пейзажна картина оживає, стає реалістичною, рухомий. Читач відчуває темп приходу весни, адже шумлять струмки, жайворонок співає, хмари летять.

Послідовність опису картини природи дозволяє читачеві створити в своїй уяві повноцінний образ, який так старанно намагався описати Баратинський.

Спочатку він пише про небо, потім плавно переводить увагу на річку, а після на радісний спів весняних птахів.

Така надзвичайна любов до весни виражалася автором не тільки у формі віршів. Він часто писав своїй матері листа про те, як він захоплений настанням весни, пожвавленням всього навколо.

Однак такі прекрасні твори Євгена Абрамовича були недооцінені. Його віршовані роботи досить часто піддавалися невиправданої критики, хоча сам А. С. Пушкін завжди позитивно аналізував вірші Баратинським. Лише завдяки російським символистам, творчість Євгена Абрамовича досягло своєї популярності. Баратинським поставили нарівні з Тютчева. Його визнали великим філософом – ліриком.

Дивіться також:  Аналіз вірша Баратинським «Зневіра»