Аналіз вірша Бальмонта «Очерет»

К. Бальмонт являє плеяду символістів, тому в його творах треба вміти бачити трохи більше, ніж лежить на поверхні. Поет любив писати на філософські теми, приховуючи їх за алегоричними образами. Яскравий приклад цієї особливості – вірш «Очерет». Вірш відноситься до раннього періоду творчості К. Бальмонта: була опублікована у 1895 р. у циклі «За межі».

Тема вірша «Очерет» – людське життя. Автор показує, що люди відчувають себе самотніми навіть в натовпі, їм важко протистояти життєвої «болото» і так буде продовжуватись, поки вони не навчаться сміливо висловлювати свої думки.

На початку вірша К. Бальмонт переносить читача в болотну глушину. Місце досить похмуре навіть вдень, але автор для опису подій вибирає поличний годину. На болоті ні душі. Лише очерети ледве чутно шарудять, перемовляючись між собою. Ліричний намагається розгадати, про що розмова, але його увагу на коротку мить привертають ледь помітні вогники. Коли погляд героя знову падає на очерети, він представляє, як у них живуть болотні гади.

Така гнітюча картина навіює думка про те, як до душі, та загублена в болотній глушині, повзе вогкість. Звідси практично неможливо вирватися живим: трясовина стискає і засмоктує. А що очерети? Вони всі спостерігають за загибеллю, все так само перемовляючись між собою.

Всі символи у вірші символічні. Очерети – це люди, які відчувають себе самотніми. Вони розгублені, намагаються знайти відповіді на питання про своє існування, але їхні розмови не дають плодів. Болото символізує життя, похмуре, сіре, нудне, але, головне, – небезпечну. Вона весь час загрожує засмоктати людину у важкі обставини, знаючи, що інші будуть спостерігати осторонь, віддаючись своїм бесід. Але є в житті й світлі сторони. У вірші це вогники. Ось тільки люди не можуть за ними слідувати за нерішучості, зате годинами можуть обговорювати: «Навіщо вогники між нами горять?».

Дивіться також:  Аналіз поетичної збірки Бальмонта «Тільки любов. Семицветник»

Вірш К. Бальмонта «Очерети» виткане з художніх засобів. Автор використовує уособлення, щоб оживити очерети. Також важливу роль відіграють символічні образи вогників, болота, місяця. Таємничості відтвореній картині надають метафори та епітети. Також поет широко використовує звукові образи, які реалізуються не тільки за допомогою відповідних дієслів, наприклад, «змії свистять», але і за допомогою аллитерации: «ледве чутно, тихо шарудять комиші» (автор нагромаджує шиплячі приголосні, відтворюючи шум на болоті).

Вірш складається з двухстиший, кожне з яких є продовженням попереднього. Така будова впливає на ритмічну організацію тексту, надаючи йому тривожних нот. Твір написано амфибрахием, що допомагає уповільнити темп оповіді, яскравіше відтворити атмосферу болотній глушині.

Вірш К. Бальмонта «Очерет» – зразок лірики символістів, який вимагає від читача не тільки вміння розшифровувати символи, зриваючи з них «маски».