Аналіз оповідання Тургенєва «Муму»

Тургенєв і. народився в багатій дворянській родині. У його батька були тисячі кріпаків, але письменник виступав проти кріпацтва. Чому? Справа в тому, що мати Івана Сергійовича, Варвара Петрівна, була жорстокою і владною жінкою, і він з дитинства бачив знущання над підлеглими людьми, причому про справедливості покарань бариня зовсім не замислювалася. На цій біографічній грунті і почала розвиватися тема кріпацтва у творчості Тургенєва. В основу сюжету оповідання «Муму» також лягла реальна історія. У Варвари Петрівни був німий двірник Андрій, який прихистив собачку. Бариня не злюбила її та наказала втопити.

Тема твору – доля беззахисного кріпака. Автор показує, що кріпацтво ламає долі простих людей, які перед своїми господарями перетворюються покірних істот.

Сюжет оповідання розвивається в логічній послідовності. В експозиції В. С. Тургенєв описує місце, де колись відбувалися події, про які йдеться далі. Тепер це недоглянутий будинок, а коли-то в ньому жила вдова-бариня з «челяддю». Серед її челяді виділявся німий двірник Герасим, який володів несамовитою силою. Це і є головний герой твору. Експозиція досить велика, так як в ній докладно розповідається про кількох дворових.

Зав’язка основної сюжетної лінії – розпорядження барині одружити п’яницю-черевичника на пралі Тетяні. Тетяна дуже подобалася Герасиму, тому весілля стала для двірника ударом. Розвиток подій включає порятунок собачки, опис дружби Герасима і Муму, «знайомство» барині з Муму, спроби позбутися собаки.

Кульмінаційних точок в оповіданні кілька, всі вони пов’язані з образом Герасима. Ми переживаємо, як він відреагує на весілля Тетяни, турбуємося з-за того, що Муму продають, найбільша напруга досягається в епізоді, де Герасим втопив свою улюбленицю.

Розв’язка – догляд Герасима в село.

Дивіться також:  «Записки мисливця» - короткий зміст для читацького щоденника

Система образів твору розгалужена, незважаючи на те, що воно відноситься до малого прозаїчного жанру. Головні герої – Герасим, бариня і собака. Другорядні образи – челядь барині. Цікаво, що з образів можна вибудувати ієрархію: вищий щабель займає бариня, за нею розташовується дворецький і домашній доктор, далі – наближені до пані приживалки і на нижчому щаблі розташовуються робочі (башмачник, пралі, двірники тощо). Кожному персонажу, який впливає на розвиток сюжету, автор дає характеристику. Найбільш повно розкриті образи барині і Герасима. Особливу увагу автор звертає на їх характери, вчинки.

У художньому оформленні «Муму» привертає увагу мову. Письменник використовував витончену лексику, звичну для дворянського середовища, так і просторечья, які наближають до челяді. Мова у творі – інструмент для характеристики образів, він багато чого може розповісти про носії. Наприклад, дворецький додає до слів звук «з», намагаючись зробити свою промову чемною, витонченої, кілька жеманной. Такі художні засоби, як епітети, метафори і порівняння, допомагають письменникові охарактеризувати героїв, розкрити тему і донести ідею.