Аналіз оповідання Буніна «Чистий понеділок»

Розповідь І. А. Буніна «Чистий понеділок» був написаний у 1944 році і увійшов до збірки оповідань «Темні алеї».

Цей твір носить любовно-філософський характер, адже описує прекрасне почуття, яке виникло між двома людьми.

Свою назву оповідання «Чистий понеділок» отримав тому, що основні дії в ньому розгортаються в понеділок – перший день Великого посту.

Всю палітру почуттів, які відчуває головний герой, ми відчуваємо на собі. Це стає можливим тому, що розповідь ведеться від імені головного героя. Варто відзначити, що в оповіданні ви не знайдете ні імені, ні прізвища головних героїв. Бунін називає їх просто – Він і Вона.

Починається твір описом одного зимового московського дня. Автор приділяє величезне значення дрібним деталям: «сірий зимовий день», «гриміли трамваї», «пахне з пекарень». На початку розповіді ми знаємо, що Він та Вона вже разом. Бунін розповість нам про знайомство головних героїв практично в кінці твору. Вони намагаються не думати про майбутнє і женуть цю думку.

Хочеться відзначити, що головні герої веди досить марнотратну життя. Вечеряли в «Метрополі», «Празі» або «Ермітажі». Бунін описує нам навіть страви, якими пригощали головних героїв: розтягаї, вуха, смажені рябчики, млинці.

Крім опису розважальних закладів в оповіданні присутні картини храму Христа Спасителя, Новодівичого монастиря, Марфо-Мар’їнської обителі.

Твір «Чистий понеділок» залишає відчуття постійного руху. Воно дуже динамічний, ні що не стоїть на місці. Так, головний герой приїхав до Москви з Пензенської губернії, головна героїня була родом з Твері. Закохана пара читає сучасну літературу, відвідує театральні вистави, присутні на лекціях.

Головних героїв І. А. Бунін показує, як абсолютно протилежних людей. Якщо Він був відкритим і веселим людиною, любив багато базікати, то Вона була мовчазною і задумливою дамою. Єдине, що їх об’єднувало – природна краса і гарне становище в суспільстві. Але навіть тут, автор показує нам відмінності двох людей. Він був немов італієць, Вона – індіанка.

Дивіться також:  Історія створення оповідання Буніна «Косцы»

В оповіданні присутні кілька часових рамок. Перша – 1912 рік, час, коли розвиваються основні події твору. Друга – 1914 рік, час останньої зустрічі головних героїв. На третій період вказує могили Чехова і Эртеля, будинок Грибоєдова.

Завдяки цим тимчасові рамки, через які головний герой пропускає свої почуття, Бунін спробував показати нам ліричну основу свого твору.

Всі ці дрібні деталі й історичні події не можуть нас відвернути від головної теми твору – любовних переживань головного героя. Зрештою, це прекрасне почуття принесло головному героєві тільки розчарування.

Сам В. А. Бунін порівнював любов з яскравим спалахом, натякаючи не її нетривалість. Ця спалах практично ніколи не приносить щастя. Саме тому він закінчує свою розповідь на мінорній ноті.