Аналіз епізоду з глави XX частини 6 роману Шолохова «Тихий Дон»

Роман М. А. Шолохова в основі своїй містить історію про козацтво, про те нелегкій часу, коли на землях руських встановлювалася нова влада. Звичайно ж, така «зміна прапорів» не могла пройти під мирним руслом. Вона супроводжувалася страшними кровопролиттями і смертями.

Козаки без особливої радості прийняли звістку про прихід червоноармійців. Вони завжди вважали себе абсолютно незалежними. А в момент повалення царя такі думки лише посилилися.

Головним героєм роману є козак – Григорій Мелехов. В його душі панує хаос. Він стає на бік білогвардійців, однак, потім змінює свої погляди і пристає до червоноармійців. І такі поневіряння відбувалися з багатьма козаками.

Григорій Мелехов ніяк не міг зрозуміти суть і сенс військових дій. Він не бачив цілі, не знав, навіщо і для кого воювати! У двадцятому розділі читач знайомиться з роздумами козака. Він намагається осмислити політику червоних, однак, не знаходить в ній нічого позитивно і правильного.

З таким подивом Мелехов звертається до Івану Олексійовичу. Той, радісних фарбах описує рівність всіх, однакові можливості після приходу червоних. Розмова чоловіків переходить у суперечку. Кожен стоїть на своєму. Іван Олексійович вірно описує плюси своєї влади, а Григорій не може зрозуміти, чи не бачить їх, насправді, в реальності. Його душа переповнена сумнівом.

Голова веде розмову про те, що червоні хочуть забрати у багатого шматок і віддати його нужденним, бідним. А якщо не по волі віддадуть, так вирвуть з м’ясом з ситого рота.

Звичайно ж, Мелехов противиться такому положенню. Козаки повноправно заслужили свої землі і тепер гідно на них правлять. Хто ж захоче через силу віддавати своє, кровно зароблене?

Такий варіант був абсолютно неприйнятний для Меліхова. Звичайно ж, від таких бесід голова починає дратуватися і вести недостойний розмову зі своїм опонентом. Однак Григорій не вівся на підведений тон і все продовжував вихлюпувати накипевшую біль і розчарування. Він вже не один рік бере участь у військових діях. За цей час, надивився козак на всяке.

Дивіться також:  Луговий покіс (аналіз епізоду роману Шолохова «Тихий Дон»)

Розмова двох чоловіків припиняється, після чого, Іван Олексійович радить Мелехову тримати язик за зубами і не розкидатися такими переліку думками. Григорій іде і розуміє, що тепер, політика червоних, і політика білих йому абсолютно чужа. Така бесіда викликала в душі козака якесь роздратування. Да і на голові вона залишила слід. Що його хвилювало. Думаю, це сумніву у своїй правоті. Кошовий же, після розмови, наскрізь просякла ненавистю і злістю до персони Григорія.

Даний епізод дає характеристику героїв, оголює їх думки і душевні сумніви, а також показує прихильність до різних політичних таборів.